Тема: Складнопідрядне речення із з’ясувальною
підрядною частиною
Мета: поглибити
знання дев’ятикласників про складнопідрядне речення, його будову і засоби
зв’язку; навчити визначати підрядні з’ясувальні частини, позицію їх відповідно
до головної частини; розвивати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль
складнопідрядних речень з підрядними з’ясувальними в текстах; удосконалювати
творчі вміння моделювати складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними
відповідно до мети й обставин спілкування та використовувати їх в усних і
письмових висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного
матеріалу виховувати розуміння і позитивне ставлення до усної народної
творчості.
Хід уроку
Організаційний момент.
Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
Актуалізація мотиваційних резервів
дев’ятикласників. Опрацювання теоретичного
матеріалу.
Основною ознакою складнопідрядних речень з підрядними
з’ясувальними є те, що підрядні частини відносяться до дієслів (іменників
та прислівників) зі значенням мовлення, мислення, сприймання, почування,
волевиявлення тощо і розкривають їх зміст, тобто з’ясовують. Такими відносними
словами в головній частині можуть бути говорити, казати, розповідати,
думати, слухати, бачити, чути, бажати, чекати, видно, відомо, ясно, потрібно,
радий, щасливий та ін.
Підрядні
з’ясувальні частини з головною поєднуються за допомогою сполучників що, як,
щоб, наче, ніби, мов та сполучних слів хто, який, чий, котрий, де куди,
як, коли: Я збагнула, що забуття не суджено мені; А ще я люблю,
як з лісу несподівано вигулькне хатина (Леся Українка).
Засвоєння теоретичного матеріалу в процесі
виконання завдань і вправ творчого характеру.
1. Було чути, як бурчала внизу річка. 2. Не
було жодної надії на те, що небо проясниться. 3. Чоловік зміряв очима дорогу і
почав розмірковувати про те, скільки йому ще йти до міста. 4. Тепер Юрко
хотів тільки одного, щоб мати не помітила розірваної сорочки. 5. Хотів Петро
знати, про що шепочуться дівчата, поглядаючи на нього. 6. Марія добре
пам'ятатиме, чого не слід кидати у вогонь (І.
Нікітченко).
1. Я довго стояв на вершині
дніпрової кручі і слухав, як сивий невпинно котив свою воду (Л. Первомайський).
2. Ті, що не
вмістились в хаті, розклали на
подвір'ї вогонь і справляли коло
нього веселі грища (М. Коцюбинський). 3. Він такий, що в неозорім полі уночі
обійде хуртовину (А. Малишко). 4.
З дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут
(М. Коцюбинський). 5. Я той, що
греблі рвав (П. Воронько). 6. Синє
небо було прозоре та глибоке, неначе вода коло берега в морі (І.Нечуй-Левицький).
1. Розказують люди, що русалки часто
заманюють на берег вівчаря з дудкою і примушують його грати всю ніч (В.
Супруненко). 2. Серед великої тиші чулось тільки, як шелестіли
листочки (М. Коцюбинський). 3. Хто побував у горах, той ніколи не забуде
їхньої величі й краси (З часопису). 4. Мені спочатку навіть
здалося, що кружляю на одному місці (Є. Гуцало). 5. Примкнувши вії,
стоїть у задумі осінній ранок, прислухається до тиші (М. Стельмах). 6.
Старий дзвонар одного давнього вечора розповідав, як десь дівчата дзвонами
привертали парубочі серця (М. Стельмах). 7. Ви знаєте, як пахне хліб? (Л.
Забашта). 8. І без слів я все зрозумію, що сказати маєш мені (В.
Симоненко).
а) процес мовлення;
б) розумову діяльність;
в) волевиявлення, спонукання;
г) відчуття, психічні процеси тощо.
Дослідити, яке з речень не є
складнопідрядним з підрядним з’ясувальним. Відповідь обґрунтувати.
Творче
моделювання.
Утворіть з
простих речень складнопідрядні з'ясувальні. Поясніть розділові знаки в них.
Варіант
1
1. Треба.
Навчання стало життєвою потребою молоді. 2. Бачимо. Втручання людини в природу
часто має негативні наслідки. 3. Приємно. В останні роки зростає інтерес
європейців до України. 4. Досадно. Українці не навчилися користуватися
перевагами свого географічного положення.
Варіант
2
1. Прикро. Погано
знаємо ми історію і культуру свого народу. 2. Помітно. В останні роки зріс
інтерес до духовних надбань українців. 3. Треба. Українознавство вивчалося в
школі серед інших наук. 4. Важливо. Гуманітарні дисципліни повинні викладати
справжні патріоти.
Допишіть
складнопідрядні з'ясувальні речення, додавши підрядну частину. Побудуйте схеми
речень.
1. Учора по телебаченню повідомили, ... .
2. У «Дитячій енциклопедії» я прочитав, ... . 3. На уроці хімії ми
досліджували, ... . 4. На засіданні гуртка мова йшла про ... . 5. Староста
класу зробив повідомлення ... . 6. Шкода ...
.
Проведіть
спостереження за мовленням друзів. Чи використовують вони (і ви)
складнопідрядні з'ясувальні речення. З якою метою?
Варіант 1
Люблю слухати, як гудуть бджоли (В.Шевчук).
Здається, що я люблю всіх людей великою
любов’ю.
Узагальнення
вивченого на уроці Гра «Знайди зайве речення».
1. А Лиш той не знає смерті, хто творить сам життя (В. Сосюра).
Б Ми не знаємо, які багатства приховують океани (З
газети).
В Лелеки знають, яка доля вготована їм над білими горами (П.
Загребельний).
2. А Найбільше мене вразив міф про
людинолюбця Прометея, який ніби вкрав у богів вогонь
для людей (Б. Антоненко-Давидович).
Б Тут було повно дикого птаства,
яке клекотіло в повітрі і спочивало табунами на воді (О. Гончар).
В Здавалось хвилинами, що сонце
сховалось між мереживо гілок і листя яблунь, груш і черешень (О. Турянський).
Пунктуаційний
практикум.
Спишіть, вставляючи пропущені
розділові знаки. Виділіть головні речення й підрядні з'ясувальні, підкресліть
сполучники та сполучні слова. Побудуйте схеми речень.
1.
Люблю як поїзд ніби вирина із лісу жовтого але іще густого (О.Ющенко). 2. Старий дзвонар одного
давнього вечора розповідав як десь дівчата дзвонами привертали парубочі серця. (М.Стельмах)
3. І слухав я як їхнє серце б'ється без перебоїв втомі не дається (Р.Братунь).
4. І не збагну чому мене хвилюють до знемоги свист голубиних крил печаль
полів (В.Базилевський). 5. Дівчинка стала радо показувати йому що збирає
кленові листки (М.Малиновський).
Дослідження-трансформація.
Утворіть складнопідрядні
з'ясувальні речення, замінивши пряму мову непрямою. Поясніть порядок ваших
дій.
1. Я запитав друга: «Що ти думаєш про можливості нашої
олімпійської збірної?». 2. Микола відповів:
«Золотих медалей буде десять, срібних — п'ять, бронзових — сім». 3.
Учитель фізкультури порадив: «Ви, хлопці, уважно дивіться спортивні новини».
4. Юрко запропонував: «Хто назве майбутніх олімпійських чемпіонів, тому вручити
приз».
Домашнє завдання.
1.До поданих головних речень додайте підрядні
з'ясувальні, що пояснювали б виділені слова.
1.Влітку ми спостерігали ....
2.У вівторок на класних зборах повідомили ... .
3.Нашому класові доручили ....
4.Люблю дивитися на небо ... .
5.Немає гірше ....
6.Забувається ....
2. Скласти речення за схемами.
[Чую], (як...). [Людині треба], (щоб...).
[Відомо ж], (хто...).
