Мета: повторити найважливіші теоретичні відомості
з синтаксису і пунктуації, зокрема
про просте неускладнене речення, розділові знаки в ньому; актуалізувати
мотиваційні резерви дев’ятикласників щодо аналізу головних і другорядних членів
речення, характеристики односкладних речень, удосконалити пунктуаційні вміння
вживати тире між підметом і присудком, на місці пропущеного члена в неповних
реченнях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу
сприяти осмисленню ролі кожного українця в збереженні духовної й моральної
пам’яті наших пращурів.
Тип уроку: урок повторення здобутих
знань.
Хід уроку
Організаційний момент.
Ознайомлення дев’ятикласників з темою,
метою й завданнями уроку.
Виконання системи завдань творчого
характеру на основі повторення вивченого.
Бесіда за питаннями.
– Що таке речення? Чим
речення відрізняється під словосполучення?
– Що називається
граматичною основою речення?
– Назвіть вид простого
речення за метою висловлювання й емоційним забарвленням. Наведіть приклади.
– Які речення за наявністю
головних членів ви знаєте?
Наведіть приклади.
– Назвіть типи односкладних
речень. Наведіть приклади.
– Які речення називаються
поширеними? непоширеними? повними? неповними? Наведіть приклади.
– Який розділовий знак може
стояти між підметом і присудком? За яких умов? Наведіть приклади.
Творче спостереження з елементами аналізу.
Спишіть.
Підкресліть граматичні основи речень. Визначте їх тип за метою висловлювання, складом
граматичної основи і
наявністю/відсутністю другорядних членів речення. Поясніть орфограми і пунктограми.
1. Від людського життя і навіть від життя
цілих поколінь людей залишається на землі тільки прекрасне (О.Довженко). 2. Краса
України і матері мова лунає у пісні і в серці дзвенить (М.Сингаївський). 3. Доброта — це найбільше досяг-нення
людини, найбільш прекрасне і святе (І.Цюпа).
4. З хвилини на хвилину можуть бути поранені (Ю.Збанацький). 5. Це був його улюблений куточок
міста (Яків Баш). 6. Жити — це не значить тільки
брати, а й давати (Д.Ткач). 7. Вік прожити — не поле перейти. (Нар. творчість) 8. Я
чую твій плач, Ярославно (П.Воронько). 9. Любить свій край — це для
народу жити, боротися за юне, за нове (В.Сосюра).
10. Червоніло ціле море колосків пшениці (М.Коцюбинський).
Дослідження-характеристика.
Вид
односкладного речення
|
|
1. Дієслово
1-ї або 2-ї особи однини чи множини дійсного та наказового способів
|
|
2. Дієслово
у формі 3-ї особи множини теперішнього чи майбутнього часу або у формі
множини минулого часу дійсного способу
|
|
3. Дієслово
2-ї особи однини і множини дійсного та наказового способів (дія стосується
узагальненої особи)
|
|
4.
Безособові дієслова; особові дієслова, ужиті в безособовому значенні;
інфінітив зі словами можна, треба, доцільно, неможливо, не варто та
ін.; дієприкметникові форми на -но, -то
|
|
5. Іменники
у називному відмінку або кількісно-іменні словосполучення
|
|
1.
Ч..каю дня, коли собі скажу: оця строфа, нарешті, досконала (Л. Костенко). 2. В..сною в селі встають рано (Г.Тютюнник). 3. І мене в сім..ї в..ликій, новій не забуд..те
пом..янути незлим тихим словом (Т.Шевченко). 4. Не б..рися не за своє
діло (Народна творчість). 5. Як
багато хоч..ться мені сказати про любов до ріки моєї рідної, ясної (О.Довженко). 6. Тепла зоряна ніч (М.Стельмах). 7. Млосний шепіт дібров (О.Гончар). 8. Вітерцем дихнуло з долини
(П.Доро-шенко). 9. Просять тебе не
втручатися в мої особисті справи (А.Головко). 10. Весною сій – восени збереш (Нар. тв.).
Подані двоскладні речення трансформувати в різні види односкладних речень.
Виділити головний член, указати на спосіб його морфологічного вираження.
Визначити вид односкладних речень.
1. На честь
верби молодь улаштувала спеціальне свято (О. Потапенко). 2. Уночі, йдучи звідкись чи кудись, ти раптом
згадаєш про небо (Є. Гуцало). 3. Веселі й забрьохані, ми
входимо в ліс (М. Стельмах). 4.
Пісенним символом українців віддавна вважається соловейко (О. Потапенко).
5. Місяць розливав по нічному небу хвилі м’якого проміння (Є.Гуцало).6.
Обжинковий вінок виготовлявся із зібраних на стерні колосків (В.Скуратівський). 7. Ранкова роса вкрила зелень (А. Шиян). 8. З
давніх-давен лелек люди особливо шанували в Україні.
У змодельованих 2–3 реченнях (на вибір) підкреслити другорядні члени.
Виконання системи практичних завдань,
спрямованих на вдосконалення пунктуаційних умінь і навичок.
Пояснювальний диктант із додатковим завданням.
Спишіть речення.
Підкресліть другорядні члени речення (означення, додатки, обставини), виражені
неозначеною формою дієслова.
1.
Один за одним стало товариство рушати (Панас
Мирний). 2. Увечері йде Олеся дружок збирати (Марко Вовчок). 3. Любить людей мене навчила мати (В.Симоненко). 4.
Батько й Василь ходили оглядати землю (У.
Самчук). 5. Кири-лівський дяк послав хлопця позичати цимбали і
прохати на іменини (Степан
Васильченко). 6. Рідко в кого з'являлось бажання виходити опівдні
без діла із затінку на сонце (Ю.
Збанацький). 7. Тепер така пора, що людина мусить людині помагати (І. Франко). 8. Козаки любили
свого сотника... Знали: Сірко обманути себе ворогові не дасть... (В. Кулаковський). 9.
Хвалиться, що на весну мотор купить молотити (В. Підмогильний). 10. Остап не міг спати од того галасу (М.Коцюбинський).
Дослідження-трансформація.
Навчальне редагування.
Зредагувати народні вислови, уникаючи
невдалого повтору слів.
1.
Нема озера без жаб, а людини немає без вад. 2. Одна розумна голова добре, а дві
розумні голови ще краще. 3. Пальцем хліба не візьмеш, а сметану пальцем узяти
можна. 4. Чия б корова мичала, а твоя корова мовчала б (Нар. творчість).
5. Нема троянди без колючок, а людини немає без болячок. 6. Доброго коня
поганяють вівсом, шкапу підганяють батогом. 7. У людини надія попереду, а гріх
у людини позаду. 8. Черв’як точить дерево, сумління точить людину (Нар. творчість).
Підсумок уроку.
Домашнє завдання.
Повторити теми: «Речення з
однорідними членами», «Звертання», «Вставні слова», «Відокремлені члени
речення».
