Мета: повторити найважливіші теоретичні відомості
з синтаксису і пунктуації, зокрема про просте ускладнене речення, розділові
знаки в ньому; актуалізувати мотиваційні резерви дев’ятикласників щодо аналізу
простого ускладненого речення, удосконалити пунктуаційні вміння вживати
розділові знаки в реченнях з однорідними й відокремленими членами, зі вставними
словами (словосполученнями) тощо; за допомогою мовленнєво-комунікативного
дидактичного матеріалу сприяти осмисленню ролі кожного українця в історії
нації.
Хід уроку
Організаційний момент.
Ознайомлення дев’ятикласників з темою,
метою й завданнями уроку.
Повторення теоретичних знань.
Запитання для повторення.
1.
Які ознаки
простого ускладненого речення?
2.
Що може ускладнювати
просте речення?
3.
Що таке
звертання? Наведіть приклади.
4.
Які члени речення
називаються однорідними? Наведіть приклади.
5.
Які розділові
знаки ставлять у реченнях з однорідними членами?
6.
Які слова
називаються узагальнювальними? Наведіть приклади.
7.
Які розділові
знаки ставляться при узагальнювальних словах?
8.
Наведіть приклади
вставних слів. Які розділові знаки ставляться при них?
9.
Які члени речення
називаються відокремленими? Чому? Наведіть приклади.
10. Які відокремлюючі знаки ви знаєте?
11. За яких умов відокремлюються означення, додатки й
обставини в реченні?
Виконання системи завдань творчого
характеру на основі повторення вивченого.
Дослідження-аналіз (колективна робота з текстом).
Прочитати текст. Вибрати
і записати речення, ускладнені однорідними, відокремленими членами речення,
вставними словами та словосполученнями.
Творцем культури Київської Русі був,
треба думати, український народ. Про це свідчать українські веснянки,
весільний та інший обрядовий фольклор. Історична наука, безперечно, грішить
проти істини, визначаючи ледве не рік і день, коли виникла українська мова. Це
звичайна, і досить примітивна, вульгаризація. Народ такої осідлості, такої
поетичної вдачі, ясна ж річ, формував свою культуру впродовж не одного
тисячоліття. Я, скажімо, майже певен того, що співи, мова цього
наддніпрянського народу, його купальські та інші звичаї сусідили вже з піснями
еллінськими, античними. Жаль тільки, не було їх кому тоді записувати... (За О. Гончаром).
Орфографічно-пунктуаційний
практикум.
Переписати, розставляючи пропущені
розділові знаки та літери, знімаючи риску. З’ясувати, чим ускладнені речення.
Підкреслити їх.
І хліб і першу радість і сльозу ми все
по/бра..ьки по/рівну поділим
(М. Рильський). Все здавалось пр…красним і простим вітер хвилі і
со..нце над ними (І. Савич).
Речі прості і чисті люблю я потиск руки мозолястої сині світанки над водами шум
у лісі з..лений і шум золотий спів солов..їний і пісню людську (М. Рильський). Любіть
травинку і тваринку і сонце завтрашнього дня в..чірню в поп..лі жаринку
шляхетну інохідь коня (Л. Костенко).
У щастя людс..кого два рівних є крила троянди й виноград красиве і
корисне (М. Риль-ський).
Дослідження-аналіз.
Списати. Виконати
пунктуаційний аналіз речень. Вставні слова підкреслити, визначити, що вони
виражають, яка їх роль у тексті. Чи є у тексті вставні речення? Підкреслити їх.
1. Молодий економ пан Ґудзінський або як
звуть його селяни Ґудзик ходить злий і темний як хмара (В. Винниченко). 2. Чугай сидів не/рухаючись і видно
не/збирався виконувати наказ новоявленого командира (Г. Тютюнник). 3. А може він співав про безсмертя горам
людям і життю на землі (Г. Тютюнник).
4. Він розуміється тільки згори здавався таким глибоким (В.Винниченко). 5. Якийсь
лисий чоловік очевидно із секретаріату клеїв на дошці списки студентів
зачислених до університету... (Г.
Тютюнник). 6. Оце либонь вже почалось... (Л.Костенко) 7. Якась невідома пташка вчора її ще не було
вона прилетіла з вирію щойно вночі стрекотіла у вишняку часто і радісно (Ю. Смолич).
Пунктуаційний
практикум.
Записати речення.
Дослідити, чим вони ускладнені. Розставити пропущені розділові знаки.
1. Акації
стояли в цвіту заквітчані безліччю білих китиць (І. Нечуй -Левицький).
2. А я не знаю
нічого ніжного окрім берези (Леся Українки).
3. Крім акацій
тут ще кілька тополь росте дикий виноград по верандах в'ється (О. Гончар)
4. Соснові шишки
великі і порожні котилися під ноги або дивилися із трави десятками очей на
схилені голови синіх дзвіночків (М.
Коцюбинський).
5. Край самої
дороги запідпадьомкав перепел потім чогось злякався і втікаючи заш..лестів
житами (М. Стельмах).
6. Де/не/де біліє
деревій жовтіє безсмертник пахнуть сохнучи від спеки васильки (О. Гончар).
Робота
в групах.
1 група
Списати, розставляючи розділові знаки. Знайти відокремлені означення і
пояснити, чому і як вони відокремлюються.
1. Слова ті сміливі й пекучі
здіймали в голові рої думок (А. Шиян). 2. Осяяний сонцем перед нами
розкрився зовсім новий світ (О. Довженко). 3. Озеро оточене густими
кущами та високими вербами було не
широке але довге в одному місці вузенькою протокою сполучалось з річкою (Ю.
Збанацький). 4. Над приморавськими лісами підіймалося сонце велике ласкаве
(О. Гончар).
2 група
Списати, розставляючи розділові знаки та пропущені літери. Підкреслити
відокремлені обставини.
1. Кармелюк пох...лив голову
спершись л...ктями на коліна (В. Кучер). 2. Я пройшов пр...морськими стежками з пів/тисячі
кілометрів не перест...ючи захоплюватися бач...ним навколо (О.Довженко).
3. Виблискувала
в лузі річка і звиваючись губилася в
зелених шатах набережного гаю (А.Шиян). 4.
Не вечеряючи ліг (Македон) на д...вані.. (А.Шиян). 5. Любив їдучи на возі з лугу д...витися
лежачи на зоряне небо (О.Довженко). 6. Яків п...ресилюючи біл... прикладає руку до
облич...я і не знає чи то сл...ози чи роса тр...мтить на його щ...ках (М.Стельмах).
3 група
Списати, розставляючи розділові знаки та пропущені літери. Підкреслити
відокремлені додатки.
На світі все знайдеш крім рідної
матері (Нар. творчість). В кімнаті не було ніяких меблів крім залізної
шафи в кутку і письмового стола... (Г.Тютюнник). Отже на відміну від нас
усіх він умів прекрасно розрізнити пшеницю від жита або просо від гречки (Ю.
Смолич). Окрім що медичка вона ще й поетка в нас... (О. Гончар). За
винятком баби Оришки малий Чіпка нікого не любив (Панас Мирний).
Спостереження з елементами аналізу.
Визначити уточнюючі члени у складі речень. З'ясувати, з якими словами
речення вони синтаксично зв'язані. Розставити, де треба, розділові знаки.
1. Усе на світі неземними
узами пов'язане чебрець і сніг журавку і печаль єднає мудро благовісна музика (Б.Олійник).
2. Там за одрогами сизого бору спалахують блискавиці... (М.Хвильовий). 3. Всі
навіть і стоїчно-сувора тьотя Варя всміхнулися (О.Гончар). 4. Тут на
березі зеленім ллються пахощі чудові шелестять казки осоки роси сиплються вночі
(О.Олесь). 5. І ніхто того не чує не знає і не бачить опріч Марка
маленького (Т.Шевченко). 6. Так і прийшов з тихенькою на губах пісенькою
в село (Є.Гуцало).
Творча
робота.
Скласти і записати речення, використовуючи запропоновані слова в ролі
уточнюючих обставин: по-нашому, по-козацьки, по-діловому, з великою радістю.
Завдання для самоперевірки.
Виконати тестові завдання.
1. У якому реченні є відокремлений додаток?
А Я хочу встати вранці, на зорі (Л. Костенко).
Б За винятком баби Оришки, малий Чіпка нікого не любив (Панас Мирний).
В Людина високогуманна, щира й добра, сам непоганий художник, Сошенко з
величезним довір'ям і піклуванням ставився до Шевченка (Ю. Федькович).
Г Андрій, Данилів син, звичайним став шевцем (М. Рильський).
2.У якому реченні є відокремлені означення?
А Хата хоч маленька, та чепурна, біла.
А Хата хоч маленька, та чепурна, біла.
Б За хворостяними тинами, у веснянкуватих вишняках, то сумують, то веселі-ють
біленькі й блакитняві хати (М. Стельмах).
В Дівчина була невелика на зріст, але рівна, гнучка, довгобраза,
повновида (Іван Нечуй-Левицький).
Г Тихі конвалії, ніжні і білі, вже не розплющать срібних повік (Г.
Гордасевич).
3. У якому реченні є відокремлена обставина?
А Довге життя випало Дорошенчисі, або Чабанисі, як частіше називають
її
(О. Гончар).
Б Куди ж душа між буднями кочує, марнуючи відпущений їй час? (О.
Пахльов-ська).
В Осіннє небо дивиться на Львів — шляхетних мурів профіль старовинний
(О. Пахльовська).
Г А на Катерину, на дитя своє єдине, тільки поглядає (Т. Шевченко).
4. У якому реченні є уточнювальний член речення?
А Та, може, світ тому я полюбив, що Україна є у цьому світі (П.
Скунць).
Б Потім думка шугнула в Україну, в тихий зелений куточок над сріблястою
Сулою (В.Малик).
В Ніщо людське не чуже мені: смагляві дні і ночі чорноброві, і сон
гаїв, і гук новобудови, і перший промінь у твоїм вікні (Б. Олійник).
Г Маленька червона стежка заблищала десь далеко на морі під самим
місяцем (Іван Нечуй-Левицький).
5. Яке речення ускладнене вставними словами?
А Видно місто, далі поле у моєму вікні (М. Рильський).
Б Диво дивнеє на світі з тим серцем буває! (Т. Шевченко).
В Видно, було вже пізно, бо ніде по хатах не світилося (Панас
Мирний).
Г Вітру на морі не було, проте клекотав сильний прибій (Микола
Трублаїні).
6. Вставні слова служать для:
А поширення речень;
Б зв'язку речень у тексті;
В передачі смислових відтінків;
Г заміни прямої мови непрямою.
Підсумок уроку.
–
Які правила ви
повторили на уроці?
–
Що з
повторюваного ви добре запам’ятали, а що вже забулось?
–
Які вправи
викликали труднощі і як ви їх подолали?
–
Які завдання
ставите перед собою надалі?
Домашнє завдання.
1. Повторити правила пунктуації у простому реченні.
2. Проаналізувати уривок тексту з літератури, у якому є відокремлені члени
речення (М. Коцюбинського, Б. Грінченка та ін.).
