Мета: поглибити знання учнів про особливості
будови складнопідрядного речення, засоби зв’язку в ньому; ознайомити
дев’ятикласників з основними видами складнопідрядних речень; навчити розрізняти
сполучники підрядності й сполучні слова; розвивати організаційно-контрольні
вміння оцінювати роль різних видів складнопідрядних речень у текстах; розвивати
творчі вміння моделювати складнопідрядні речення відповідно до мети й обставин спілкування
та використовувати їх у висловлюваннях в усній і писемній формах; за допомогою
мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов і повагу до
народної культури своєї нації.
Тип уроку: урок
засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).
Хід уроку
Організаційний
момент.
Ознайомлення
дев’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку.
Актуалізація
мотиваційних резервів учнів.
Практична робота.
Прочитати речення. Знайти в них головні та підрядні
частини, вказати місце підрядних частин по відношенню до головних. Сполучники
обвести кружечком, а сполучні слова підкреслити. Пояснити розділові знаки.
Мати любила, щоб снопи були гарними, як діти.
Наступила та незручна тиша, коли один мовчить, а другий не говорить. Якби до
пізнього вечора залишився тут, то ми
побачили б усіх борсученят (За тв. М.
Стельмаха). Все свідчило про те, що дід був у місті. Ніхто не бачив, як я
переставляв таблички ( За тв.
Ю.Збанацького). Я не знав, як почати з нею розмову. Він не обернувся й
тоді, коли поїзд пішов повним ходом (За
тв. Ч. Айтматова).
|
Сполучники
|
Сполучні слова
|
|
Є службовою частиною мови
|
Самостійні частини мови (відносні займенники і
прислівники)
|
|
Можна замінити іншими підрядними сполучниками
|
Можна замінити словами інших самостійних частин
мови (іменниками, прикметниками)
|
|
Не є членами речення, у деяких випадках їх
можна опустити
|
Є членами речення, їх не можна опустити
|
|
Не мають на собі логічного наголосу
|
Можуть мати на собі логічний наголос
|
|
Порівняйте: І. Ми щасливі, бо (тому що;
через те що) живемо на рідній землі (3 газети).
2. Який (добрий, поганий)
Сава, така й слава (Нар. творчість).
|
|
Коментар учителя.
Сполучники підрядності
приєднують підрядну частину до головної, але членами речення не виступають.
Сполучні
слова приєднують
підрядну частину до головної й водночас є членами підрядної частини. Їх можна
замінити повнозначним словом із головної частини.
Вказівні
слова є членами головної частини. Вказівними
словами бувають вказівні займенники (цей, той, такий, стільки),
означальні займенники (весь, всякий, кожний), вказівні
прислівники (так, настільки, там, тут, туди, звідти, тоді,
доти, тому).
Усвідомлення
теоретичного матеріалу в процесі виконання системи завдань
і
вправ творчого характеру.
1. Я славлю сонце над землею, що сяє тисячею огнів (В.Сосюра). 2. Весна, яку
чекали ми віками, прийшла на землю і в серця людей (О.Підсуха). І сад, напевне, рясно вродить, бо щедрувати під вікно
сосна Довженкова приходить (В. Бровченко). 4. Сумно і смутно людині,
коли висихає і сліпне уява (О.Довженко). 5. Щоб зворушити інших, треба бути
самому зворушеним (О. Довженко). 6.
Не всім-бо, хто має крило, судилось здійматись у небі ( Р.Панченко).
Розподільне
письмо.
Прочитайте. Визначте засоби зв’язку головної частини
з підрядною. Спочатку запишіть речення, поєднані сполучниками, а потім –
сполучними словами.
1. Даруй мені,
природо, клаптик неба, Де владне слово поселив народ (М.Рильський). 2.Ті, що творять добро, Мусять добрими буть (О. Підсуха). 3. Та я змовчав. Я йшов
покірно, бо я любив тебе надмірно. 4. Але мені тоді здавалося, що то любов мою
безмежну стоптали так необережно (Д.
Павличко). Дивлюся на берізоньку в зажурі, Що виросла тендітною на мурі (Д. Павличко). 6. Якщо не можеш бути
вічно юним, То змолоду не будь старим бодай! (Д. Павличко). 7. Не дай, щоб у серці постаріла мрія, Складаючи
крила в журбі (М. Ткач). 8. На березі хвилястої Десни, Де білі піски й
дерева зелені… Стояло місто, оповите в сни (М.Рильський).
Дослідження-відновлення.
1. … в людини є народ тоді вона уже людина
(Л. Костенко). 2. Лиш тим людина
дорожить усе життя … далося їй дорогою ціною (В. Сухомлинський). 3. Не перекладай на інших те … мусиш зробити сам (В. Сухомлинський). 4. … більше слухаєш тим більше хочеться чути (М. Коцюбинський). 5. Лиш той не знає смерті … творить сам життя (В. Сосюра). 6. Ми не знаємо … багатства таять океани (З газети). 7.
…Де кров текла козацькая трава зеленіє. (Т.
Шевченко). 8. Умій прощати … прощає мати (М. Луків).
Довідка:
коли, що, що, чим, хто, які, де, як.
Зробити
синтаксичний розбір одного речення (на вибір).
І варіант отримує картки: списати, визначаючи межі
речень і розставляючи розділові знаки.
1. Із старого високого дуба що гіллям торкається неба злетіла якась пташка
і сховалась в гущавині (А. М'ястківський).
2. А я ще люблю як з лісу несподівано вигулькне хатина (М. Стельмах). 3. Якби оті проміння золоті у струни чарами якими
обернути я б з них зробила арфу золоту (Л.
Українка).
II варіант. За поданими схемами скласти речення.
1) [...], (яка ...). 2) [..., (що...),]. 3) (Якби ...), [...].
ПІ варіант. Списати речення, на місці крапок поставити
вказівні слова. Сполучники в підрядних реченнях підкреслити однією, а сполучні
слова — двома.
1. Горе ..., хто посміє підняти руку
на першу посмішку дитини (М. Рильський).
2. Не відкладай на завтра ..., що можна зробити сьогодні (Нар. тв.). 3. Життя тільки ... щасливе, коли людина створює нове (М. Упеник).
Подумати і дати відповіді на запитання.
2. На які види і типи поділяють
складнопідрядні речення?
3. Яка відмінність сполучних слів і
підрядних сполучників?
4. У яких видах складнопідрядних речень
уживають вказівні слова?
5. Чи є членами речення сполучники?
сполучні слова? Вказівні слова?
Підсумок
уроку.
Домашнє завдання.
Зробити синтаксичний розбір речення. Накреслити схему.
Безпам’ятним може бути лише той народ, якому бракувало поваги й самоповаги
(З часопису).
Підготувати повідомлення
на тему «Основні види складнопідрядних речень» або алгоритм «Розрізнення
сполучників і сполучних слів».
