Урок 26
Тема: Розвиток мовлення №8. Усний
твір-роздум у публіцистичному стилі мовлення на суспільну тему
Мета: перевірити
вміння учнів писати твори на суспільні теми в публіцистичному стилі;
удосконалювати навички визначення меж запропонованої теми твору; формувати
вміння аналізувати соціокультурні відомості про Україну; розвивати уяву, логічне
та образне мислення; виховувати повагу до рідної землі; формувати комунікативну
та полікультурну компетентності.
Обладнання: тлумачний словник.
Хід уроків
Оголошення теми й мети.
Актуалізація опорних знань учнів.
Завдання і запитання до учнів.
— Поясніть лексичне значення слова суспільний.
— Як ви розумієте, що таке твір на
суспільну тему?
Мотивація навчальної діяльності школярів.
Основний зміст роботи.
1.
Слово вчителя. Підготовча робота.
Твір-роздум
на суспільну тему здебільшого складається в публіцистичному стилі, основною
сферою застосування якого є суспільно-політичне життя. Серед мовних ознак
публіцистичного стилю — вживання суспільно-політичної лексики, емоційно-забарвлених
слів, риторичних запитань, окличних речень.
Твір-роздум будується за такою схемою:
2. Розглянути
таблицю, з'ясувати відмінності між основними типами мовлення.
Типи мовлення
|
Основна функція
|
Смислові відношення (виражаються реченнями)
|
Будова висловлювання
|
Розповідь
|
Повідомлення про події
|
Часові
|
Експозиція, зав'язка, кульмінація, розв’язка
|
Опис
|
Словесне зображення предмета
|
Просторові
|
Певна послідовність загальних і часткових ознак, що визначають предмет
|
Роздум (міркування)
|
Доведення або пояснення певної
думки, факту
|
Причинно-наслідкові
|
Теза, аргументи, висновки
|
3. Назвати характерні особливості
такого типу мовлення як роздум.
4. Прочитати поданий текст,
визначити його стиль і тип мовлення. Довести свою думку.
Ти і Батьківщина
Дорогі
юні друзі!
Ви
часто чуєте від своїх наставників на урочистих зборах фразу: «Віддамо всі свої
сили Батьківщині!» І, можливо, сприймаєте її іноді тільки як гасло, як заклик, не
уявляючи повною мірою, чим пройняті й що містять у собі ці слова... Далеко не
кожен з вас уявляє собі, на який шлях ступить, яке місце в житті займе...
А що
під силу вам?.. Відповідь – поряд з кожним із вас. Вона у такому звичному слові
– навчання. І це зовсім не мало. І дуже важливо і відповідально. Адже
Батьківщині потрібні освічені, знаючі люди. А шкільні науки це не що інше, як
основи ваших майбутніх професій...
Наука –
справа не проста, важка. Це правильно! Проте як для кого. Для одних – легко й
цікаво, для інших – важко і нудно. Але ж важко буває тільки тоді, коли нудно.
Запевняю вас, нудних наук не буває. Не може бути! Адже вони розвиваються і
спрямовують багато що в нашому житті.
...
Саме відкриття роблять наше життя цікавим, привабливим, захоплюючим. Отже,
необхідно, звертаючись до шкільного предмета, постаратися щось відкрити в
ньому для себе – розкусити захований в глибині солодкий горішок таємниці... І
тоді, повірте, вперто почне закрадатися думка про майбутню професію, думка,
яка, звичайно ж, іще більше посилить потяг до обраного предмета. І цьому ви
віддаватиме усі сили. Отримуючи натомість радість захоплення... (Ю.
Чеповецький).
5. Ознайомлення
учнів з темами пропонованих творів.
1) «На тернистих шляхах нації».
2) «Душа болить за рідну Україну».
3) «Я вірю в майбутнє твоє, Україно!».
4) «Що нам потрібно відроджувати? ».
5) «Державний суверенітет».
6) «В нас єдина мета — Україна свята,
нездоланна ніким і ні
коли».
коли».
7) «Чим я
можу бути корисним моїй Україні»
6. Робота
учнів над складанням твору на одну з тем.
Підсумки уроку.
1. Заключна бесіда.
— Аргументуйте свій вибір теми
твору.
— Що в роботі вам видалося
найскладнішим?
2. Складання
сенкану.
— Складіть сенкан зі словами Україна або
Батьківщина.
Домашнє завдання.
Взяти інтерв'ю у
батьків та записати власні міркування на тему «Яким я уявляю майбутнє України».
